Чорні брови, рідні очі
Я вишиваних бачу й серед ночі
Рідна кров, сік калини
Тече Дніпром, як венами країни

Дякую, мам, дякую, тат
Що пустили в світ сміливих хлопців та дівчат
Що на перекір сумнівним теоріям дядька Фрейда
Вчителі рядки пророка писали на серці крейдою

Дякую, що в цій країні щебечуть на солов'їній
В час коли навіть круки відлітають в теплі краї
Ми проросли із черноземів, бо кохалися у збіжжі
В Сімферополі, в Хмельницькому, в Донецьку й Запоріжжі